вине производители ла джуиенноисе урожаи 2017

Ні в одній з гіпотез немає доказів. Особливості тодішнього виробництва З метою зброджування вино (молоде) попадало в льох в досить містких судинах, які були Окур сіркою (процес тривав до півроку, а іноді і більше). Вина солодкі отримували придушенням бродіння, зберіганням згодом в холоді. Частенько вино наполягали на родзинках. Ці напої бродили дуже повільно, тільки через п’ять років гри вина розливалися по амфорам, забезпечувалися ярликами: там вказувалася місцевість виробництва, роки врожаю, наявності добавки, колір. Найбільш довгий час витримувалося найкращих сортів вино. Підвал для бродіння також був обладнаний відповідним чином. коротка відповідь Вино – напій, який отримують при бродінні свіжих ягід винограду або виноградного сусла. Слід зазначити, що в України діє закон, виходячи з якого, вином вважається напій, зроблений виключно з винограду, всі інші добавки будь то цукор, спирт, кислота або щось ще, – автоматично позбавляє напій цього доблесного назви. Винний напій – продукт, в якому крім винного сировини є щось ще, наприклад: цукор, спирт і т.п. Якість такої продукції різний, від хорошого до явного фальсифікату.

Осенью 1844 г. в г. Одесса было создано Главное училище садоводства, учебный план которого предусматривал изучение садоводства, виноградарства и виноделия. В 1859 году училище было переведено в Умань. По предложению училища было узаконено производство вина из плодов и ягод. Чтобы получить сусло подобно виноградному, высоко кислый сок разбавляли водой до нормальной кислотности. Следует заметить, что плодово-ягодное виноделие Украины берет свое начало из Умани. В начале ХХ ст. в Уманском училище садоводства преподавали специальный курс «Переработка плодов и ягод в вино». Учебное хозяйство училища производило несколько сортов вина, которое пользовалось большим спросом. Выпускники Уманского училища по месту работы применяли рецептуры вин.

Стародавні греки, як і римляни, завжди віддавали перевагу червоному темному провину. Подавалося воно зазвичай двічі на добу (як мінімум): на вечерю і на сніданок. Пиття даного напою супроводжували ритуали. Спочатку все випивали провина не розбавляючи їх, в честь бога Діоніса, а після проливали кілька крапель на землю, в знак посвяти напою улюблені божеству. Потім подавалися кратери – чаші не дуже великих розмірів, що володіють двома ручками. У даній посуді змішувалося вино і холодна вода з джерела (в різних пропорціях). Розпивання супроводжувалося розмовою, а гості слухали музику з віршами, насолоджуючись поданням танцівниць. За існуючими тоді правилами необхідно було пити за здоров’я всіх присутніх, віддавати подяку божествам (іншим, крім Діоніса), поминати відсутніх на бенкеті. Іноді навіть влаштовувалися і змагання: хто більше вип’є. Пили червону хмільну рідину в основному представники сильної статі. А жінки взагалі вкрай рідко допускалися до столу. Вино – ритуал Вино можна назвати релігійним символом. В античності були навіть спеціальні боги: в Греції Діоніс, а в Римі – Вакха з святами-вакханаліями. Старий Завіт підносить вино як алегорію Божественного милосердя, але іноді викриває пияцтво. В Християнстві це Перше чудо Христа: втілення води в вино на весіллі в Кані Галілейській. Іудаїзм, також як Християнство, коливається між вихвалянням і остереження проти вина. А в Талмуді написано: «Ні радості без вина».