кгампаджне обем 0 75 л виноджрад джлера просекко

З іншого боку, з плином століть змінювалися гастрономічні тенденції. Грецька трапеза була досить простою і до того ж тісно пов’язаної з різними релігійними практиками (сімпосіуми, діонісійські містерії та інше). Тому основним був сам процес лиття, строго регламентований і упорядкований. Римська кухня, навпаки, перш за все була орієнтована на задоволення, а в епоху принципату досягла неймовірної складності і витонченості. Не дивно, що саме римляни всерйоз задумалися власне про смак вина і стали звертати увагу на відмінності вин з різних регіонів. У доіндустріальну епоху вино робили без хімічних консервантів, тому воно досить швидко скисало. З цієї причини левову частку вина випивали в перші ж місяці, майже завжди до нового врожаю. Деякі феодальні сеньйори навіть наказували виливати торішнє вино, як тільки з’являлося молоде. Інші вина зберігалися протягом 2-3 років і лише далеко не всі були здатні жити 4-5 років. Такі вважалися старими і коштували дорого. Вина з південних регіонів, більш алкогольні і солодкі, були більш життєздатними і придатними до транспортування. Не в останню чергу саме тому вони так високо цінувалися в Європі аж до епохи Нового часу. Втім, ще в античності розроблялися різні способи консервації вина. Наприклад, римляни змішували вино з медом і перцем, щоб зробити його більш стійким до скисання, а ще успішно освоїли пастеризацію. Ця практика зберігалася і в середні віки. Анонімний автор «Паризького економа» в XIV столітті радив гарненько прокип’ятити скисле вино, знімаючи пінку неодмінно дерев’яним, а не залізним друшляком. Коли вино тільки починало скисати, він пропонував змішувати його з пшеницею або просто виставити бочонок на мороз, якщо це сталося взимку. Ці рекомендації показують, що людей минулого власне смак вина цікавив куди менше його збереження.

И виноград этот, что немаловажно не был завезен римлянами или греками, как во Франции или Германии. Он был местным и не диким, а окультуренным. Почему есть множество археологических и исторических доказательств? Более того, еще до фракийцев трипольцы умели производить вино, а они, как известно, жили между 5 и 3 тысячелетием до н.э. на территории современной Украины. Да мы не грузины, история виноделия которых насчитывает около 8 тысяч лет. Но мы можем утверждать, что когда предки современных немцев или французов бегали по всей деревне с палками, чтобы поймать кабана на ужин, наши предки уже пили вино в побеленных домах. Что очень важно. Ибо где виноградник есть культура, там нет места для варварства.

Moving further south along the Dniester to the Mohyliv-Podilsky district, we can meet several more local grape varieties. And although these varieties are considered traditionally Moldovan, there is no doubt that they grew on both banks of the Dniester and not only on its Moldavian right bank. Ukrainian winemaking traditions are as old as the world. Although these traditions and technologies have survived many periods of decline, such as the Turkish rule in Podillya and other regions of Ukraine, or the Soviet era, when unique vineyards were destroyed in the mid-80s. Now the traditions of winemaking are being restored. Ukrainian wine-making and viticulture, regardless of complex social realities, is taking leaps and bounds through the thorns to the stars. New wines are emerging