кгампаджне производители фатториа конка доро ди франкеско киметта сагар сугое

Совершенно уж датой датой появления на свет пузыристые вина традиционно считается 1668-й, когда Годино, аббат-каноник из Реймского собора, описывает в церковной книге «напиток с легкой окраской, почти белый, насыщенный газами». Через пару десятков лет страна уже переживала настоящий бум игристого. Шампанское во Франции входит в моду, позволяющую усовершенствовать производство и улучшить технологию. И кстати, вполне реально, что игристое явилось волею случая. Винокур древности также были известны характеристики некоторых вин, что, перебродив, по весне снова начинают брожение, а в емкостях образуются газы. Такие свойства традиционно считали побочным эффектом при виноделии и не придавали этому большого значения. Напротив, даже считали следствием не слишком качественного труда винокур. Но во второй половине 17 века ситуация изменилась. И вино, произведенное во французских аббатствах, стало очень популярным. А талантливые и изобретательные виноделы, такие как Дом Периньон и Удар, создавали и совершенствовали технологии производств для игристого вина. сорти вин Популярно было красное вино, однако среди лучших изысканных вин присутствуют и белые – цекубское и фалернское. По вкусу римлянам было сладкое вино – vinum dulce Некоторые хозяйства производили praedulce (особенно сладкое вино). Римляне знали, как приготовить из темного вина более светлое благодаря хранению.

З іншого боку, з плином століть змінювалися гастрономічні тенденції. Грецька трапеза була досить простою і до того ж тісно пов’язаної з різними релігійними практиками (сімпосіуми, діонісійські містерії та інше). Тому основним був сам процес лиття, строго регламентований і упорядкований. Римська кухня, навпаки, перш за все була орієнтована на задоволення, а в епоху принципату досягла неймовірної складності і витонченості. Не дивно, що саме римляни всерйоз задумалися власне про смак вина і стали звертати увагу на відмінності вин з різних регіонів. У доіндустріальну епоху вино робили без хімічних консервантів, тому воно досить швидко скисало. З цієї причини левову частку вина випивали в перші ж місяці, майже завжди до нового врожаю. Деякі феодальні сеньйори навіть наказували виливати торішнє вино, як тільки з’являлося молоде. Інші вина зберігалися протягом 2-3 років і лише далеко не всі були здатні жити 4-5 років. Такі вважалися старими і коштували дорого. Вина з південних регіонів, більш алкогольні і солодкі, були більш життєздатними і придатними до транспортування. Не в останню чергу саме тому вони так високо цінувалися в Європі аж до епохи Нового часу. Втім, ще в античності розроблялися різні способи консервації вина. Наприклад, римляни змішували вино з медом і перцем, щоб зробити його більш стійким до скисання, а ще успішно освоїли пастеризацію. Ця практика зберігалася і в середні віки. Анонімний автор «Паризького економа» в XIV столітті радив гарненько прокип’ятити скисле вино, знімаючи пінку неодмінно дерев’яним, а не залізним друшляком. Коли вино тільки починало скисати, він пропонував змішувати його з пшеницею або просто виставити бочонок на мороз, якщо це сталося взимку. Ці рекомендації показують, що людей минулого власне смак вина цікавив куди менше його збереження.

Якість його часом від них залежить безпосередньо. Вина в Стародавній Греції, згідно з дослідженнями, володіли підвищеним вмістом спиртів, цукристістю, екстрактивністю. Наприклад, напій, що отримується з винограду, але з добавками увареного соку лози або ж меду, виходив дуже густим. І звичай розведення водою вина виникає не тільки з бажань зменшити його хмільне вплив, а й через занадто великої концентрації такого напою, як вино, історія якого сягає в сиву давнину. З чого складається вино Понад 600 компонентів вина вже розпізнано, але багато ще тільки належить відкрити. Найважливіші з них: Вода. Вода становить від 80% до 90% обсягу. Наприклад, вино міцністю 12% спирту містить 88% води. Спирт. Або точніше, спирти. Основний з них етиловий спирт (етанол) – продукт природного бродіння цукрів винограду за допомогою дріжджів. Також у вині є такі спирти, як метанол, пропанол, бутанол та інші. Кислоти. Кислоти беруть участь в утворенні кольору і структури вина. Наприклад, яблучна, винна, лимонна кислоти містяться у винограді, а молочна, оцтова і бурштинова утворюються в процесі бродіння. Кислотність вина зазвичай висловлюють в грамах, що еквівалентно аналогічному по кислотності кількості сірчаної кислоти (в середньому від 2 до 7 г / л). Залишковий цукор. Залишковий цукор – природний цукор, що залишився у вині, який дріжджів під час бродіння не вдалося перетворити в спирт. Якщо рівень залишкового цукру високий, вино стає солодким на смак.