кгатеау сенежак

Загалом німці-колоністи, першочергово саксонці, значно посприяли розвитку виноградарства та виноробства в Україні. Такі відомі центри виноробства як Берегово (Берегсас), Заліщики, Камянець-Подільський, мали цілі німецькі квартали. Зокрема до Камянця-Подільського на початку 19 століття було переселено 42 родини саксонських німців, для розвитку виноградарства в регіоні. Що вже говорити про Галичину, яку німці почали колонізовувати ще з 1773 року. У Львові і його околицях виготовляли вино не тільки з іноземних сортів винограду. Слід віддати шану і корінним (автохтонним) сортам винограду, які були традиційними для цього регіону. Так сорт винограду Дублянський (похідне від назви міста Дубляни) є місцевим сортом vitis vinifera. І цілком можливо вино з нього пили ще королі Русі. Ба більше, вина з цього сорту винограду набувають все більшої популярності та займають призові місця на тематичних конкурсах.

Кошерне вино використовується в релігійних обрядах під час шабата. Іслам вино забороняє, тому що в Корані говориться, що учні Магомета одного разу напилися і стали вести блюзнірські мови, спонукавши тим самим Пророка відмовитися від алкоголю взагалі. Однак, існує неймовірна кількість віршів, що вихваляють вино: найвідоміші з них – рубаї перського поета Омара Хайяма. Римська історія Історія вина з успіхом тривала і в Стародавньому Римі. Основні технології виробництва і вирощування лоз для напою римляни, звичайно ж, запозичили у греків. У ті часи ще більше зросла масове виготовлення, і в імператорську епоху вже у всіх провінціях імперії набув значного поширення виноробство. У цей період найбільш цінувалися Хиосский вина (з острова Хіос в Егейському морі) і Фалернський з Італії (Фалерна). Римськими умільцями була значною мірою вдосконалено технологічний процес винокурень, була розроблена техніка витримки / бродіння вина на сонячному світлі, відбувалася більш тривала витримка виробів в амфорної посуді. Наприклад, в працях Горація зустрічаються навіть згадки про 60-річному напої, в свідченнях Плінія Старшого йдеться про вино 2-вікової витримки. Віриться легко, так як і нинішні міцні вина (хересу, сотерн) при витримці в 100 років лише можуть поліпшуватися. Римські громадяни вживали вина ароматизовані, а також застосовували їх і в кулінарії.

Для красных выбирают слегка закругленные бокалы тюльпаны. Полусладкие сорта напитка принято подавать в широких открытых бокалах, а крепленые – в зауженных к верху. Десертные и ликерные наливают в небольшие рюмки конической формы, а мадеру и херес – в цилиндрические. Что касается откупоривания бутылок с вином, то белые сорта открывают непосредственно перед разливом по бокалам, а красные – за 30-40 минут до употребления. В качестве аперитива перед едой принято подавать вермут, херес или мадеру. Классическим сочетанием к белым винам считаются морепродукты, нежирная рыба и птица. Красные подают к мясу и грибам. Розовые принято совмещать с нежными закусками. Полусладкие хорошо сочетаются с овощами и морепродуктами, а полусухие и сухие вина подойдут практически к любым блюдам. Игристые, а также десертные советуют совмещать с фруктами, конфетами, печеньем, неострыми сырами. Перед подачей на стол любой напиток следует правильно охладить. Надо сказать, для каждого вида вина существует своя правильная температура. Для красных сортов напитка с высоким содержанием танинов идеальна комнатная температура, то есть 18-20 градусов. Красные сорта с низким содержанием танин любят 14-16 градусов тепла. Белые вина перед подачей охлаждают до 12-14 градусов, а игристые – до 6-7. С чем сочетать разные вина