коджнак бренд даниел боужу подборки елитнии кониак

История вина неотделима от истории человечества. Вино – особенный напиток. Ценность его состоит из двух источников: ягод, впитывающих солнечную энергию и дрожжевых клеток – фабрики многих полезных веществ. Этот солнечный напиток содержит ряд питательных и биологически активных веществ, полезных для организма человека, к которым относятся органические кислоты (винная, яблочная, лимонная, янтарная и др.), содержащиеся в вине в легко усвояемой форме, азотистые соединения: протеины, аминокислоты , красящие и фенольные вещества, глицерин, сахар, пектиновые вещества, очень ценные макро- и микроэлементы: калий, кальций, магний, железо, марганец, медь, цинк, бор, хром, фтор, йод мышьяк, кобальт и т.д.

З іншого боку, з плином століть змінювалися гастрономічні тенденції. Грецька трапеза була досить простою і до того ж тісно пов’язаної з різними релігійними практиками (сімпосіуми, діонісійські містерії та інше). Тому основним був сам процес лиття, строго регламентований і упорядкований. Римська кухня, навпаки, перш за все була орієнтована на задоволення, а в епоху принципату досягла неймовірної складності і витонченості. Не дивно, що саме римляни всерйоз задумалися власне про смак вина і стали звертати увагу на відмінності вин з різних регіонів. У доіндустріальну епоху вино робили без хімічних консервантів, тому воно досить швидко скисало. З цієї причини левову частку вина випивали в перші ж місяці, майже завжди до нового врожаю. Деякі феодальні сеньйори навіть наказували виливати торішнє вино, як тільки з’являлося молоде. Інші вина зберігалися протягом 2-3 років і лише далеко не всі були здатні жити 4-5 років. Такі вважалися старими і коштували дорого. Вина з південних регіонів, більш алкогольні і солодкі, були більш життєздатними і придатними до транспортування. Не в останню чергу саме тому вони так високо цінувалися в Європі аж до епохи Нового часу. Втім, ще в античності розроблялися різні способи консервації вина. Наприклад, римляни змішували вино з медом і перцем, щоб зробити його більш стійким до скисання, а ще успішно освоїли пастеризацію. Ця практика зберігалася і в середні віки. Анонімний автор «Паризького економа» в XIV столітті радив гарненько прокип’ятити скисле вино, знімаючи пінку неодмінно дерев’яним, а не залізним друшляком. Коли вино тільки починало скисати, він пропонував змішувати його з пшеницею або просто виставити бочонок на мороз, якщо це сталося взимку. Ці рекомендації показують, що людей минулого власне смак вина цікавив куди менше його збереження.

As is known, the table of King Lev Danylovych was already served wine, which was made from grapes that grew around Lviv. His wife was the Hungarian princess Constantia, so we can assume that she joined the culture of winemaking in the vicinity of Lviv. Over time, Lviv grew as a cultural and political center, and with it, its vineyards. Thus, vineyards grew on the slopes of the High Castle, in Lychakov, Kulparkov, and above all in Vynnyky. In 1785, the German colony of Weinbergen, which translates as Wine Mountains, was founded near Vinniki. German colonists, having settled near Lviv, began to engage in viticulture. The main grape variety they cultivated was Rhine Riesling, brought by them from their homeland.