ликюуеур бренд аутумн креам

Вино сприяє процесам травлення, стимулює апетит, органічні кислоти і дубильні речовини є збудливим засобом для залоз. Вино послаблює розумову напруженість і звільняє шлунково- кишковий тракт від спазм та полегшує переварювати їжу. Деякі вина містять у своєму складі речовини, які знижують токсичність етилового спирту, володіють бактерицидною незворотною дією. Дослідженнями, підтверджено, проціанідини, які містяться у червоному вині, сприяють зниженню процентному співвідношенню холестерину в крові, захищають організм від інфаркту. Вино створене для радості людської, для веселощів серця. І зовсім не випадково Ісус створює своє перше чудо, перетворюючи на весіллі в Кані Галілейській воду на вино (Новий Заповіт).

З іншого боку, з плином століть змінювалися гастрономічні тенденції. Грецька трапеза була досить простою і до того ж тісно пов’язаної з різними релігійними практиками (сімпосіуми, діонісійські містерії та інше). Тому основним був сам процес лиття, строго регламентований і упорядкований. Римська кухня, навпаки, перш за все була орієнтована на задоволення, а в епоху принципату досягла неймовірної складності і витонченості. Не дивно, що саме римляни всерйоз задумалися власне про смак вина і стали звертати увагу на відмінності вин з різних регіонів. У доіндустріальну епоху вино робили без хімічних консервантів, тому воно досить швидко скисало. З цієї причини левову частку вина випивали в перші ж місяці, майже завжди до нового врожаю. Деякі феодальні сеньйори навіть наказували виливати торішнє вино, як тільки з’являлося молоде. Інші вина зберігалися протягом 2-3 років і лише далеко не всі були здатні жити 4-5 років. Такі вважалися старими і коштували дорого. Вина з південних регіонів, більш алкогольні і солодкі, були більш життєздатними і придатними до транспортування. Не в останню чергу саме тому вони так високо цінувалися в Європі аж до епохи Нового часу. Втім, ще в античності розроблялися різні способи консервації вина. Наприклад, римляни змішували вино з медом і перцем, щоб зробити його більш стійким до скисання, а ще успішно освоїли пастеризацію. Ця практика зберігалася і в середні віки. Анонімний автор «Паризького економа» в XIV столітті радив гарненько прокип’ятити скисле вино, знімаючи пінку неодмінно дерев’яним, а не залізним друшляком. Коли вино тільки починало скисати, він пропонував змішувати його з пшеницею або просто виставити бочонок на мороз, якщо це сталося взимку. Ці рекомендації показують, що людей минулого власне смак вина цікавив куди менше його збереження.

In 1804, the Sudak School was founded, and in 1812, the Nikitsky Botanical Garden, which is associated with the development of viticulture and winemaking in Ukraine. At the Nikitsky Botanical Garden, a vine-production training and experimental demonstrative farm "Magarach" was organized, on the basis of which the Institute of Vine and Wine was created. In the Kherson province at the end of the 19th century, Prince Trubetskoy planted 200 acres of vine plantations on his estate in the village of Kazatskoye. At that time, several large vineyards and wineries were also created near Odessa and Nikolaev. In Odessa in 1905, V.E. Tairov organized a wine-making station (now the V.E. Tairov Institute of Viticulture and Winemaking).