робертсон винери

В целом немцы-колонисты, в первую очередь саксонцы, значительно поспособствовали развитию виноградарства и виноделия в Украине. Такие известные центры виноделия как Берегово (Берегсас), Залещики, Каменец-Подольский имели целые немецкие кварталы. В частности в Каменец-Подольский в начале 19 века было переселено 42 семьи саксонских немцев, для развития виноградарства в регионе. Что уж говорить о Галиции, которую немцы начали колонизировать еще с 1773 года. Во Львове и его окрестностях производили вино не только из иностранных сортов винограда. Следует отдать почести и коренным (автохтонным) сортам винограда, которые были традиционными для этого региона. Так, сорт винограда Дублянский (производное от названия города Дубляны) является местным сортом vitis vinifera. И вполне возможно, вино из него пили еще короли Руси. Более того, вина из этого сорта винограда приобретают все большую популярность и занимают призовые места на тематических конкурсах.

Історія вина невіддільна від історії людства. Вино – особливий напій. Цінність його складається з двох джерел: ягід, які вбирають в себе сонячну енергію і дріжджових клітин – фабрики багатьох корисних речовин. Цей сонячний напій містить ряд поживних і біологічно активних речовин, корисних для організму людини, до яких належать: органічні кислоти (винна, яблучна, лимонна, бурштинова та ін.), які містяться у винні в легко засвоюваній формі, азотисті сполуки: протеїни, амінокислоти, барвні та фенольні речовини, гліцерин, цукор, пектинові речовини, дуже цінні макро- та мікроелементи: калій, кальцій, магній, залізо, марганець, мідь, цинк, бор, хром, фтор, йод миш’як, кобальт та ін.

Стародавні греки, як і римляни, завжди віддавали перевагу червоному темному провину. Подавалося воно зазвичай двічі на добу (як мінімум): на вечерю і на сніданок. Пиття даного напою супроводжували ритуали. Спочатку все випивали провина не розбавляючи їх, в честь бога Діоніса, а після проливали кілька крапель на землю, в знак посвяти напою улюблені божеству. Потім подавалися кратери – чаші не дуже великих розмірів, що володіють двома ручками. У даній посуді змішувалося вино і холодна вода з джерела (в різних пропорціях). Розпивання супроводжувалося розмовою, а гості слухали музику з віршами, насолоджуючись поданням танцівниць. За існуючими тоді правилами необхідно було пити за здоров’я всіх присутніх, віддавати подяку божествам (іншим, крім Діоніса), поминати відсутніх на бенкеті. Іноді навіть влаштовувалися і змагання: хто більше вип’є. Пили червону хмільну рідину в основному представники сильної статі. А жінки взагалі вкрай рідко допускалися до столу. Вино – ритуал Вино можна назвати релігійним символом. В античності були навіть спеціальні боги: в Греції Діоніс, а в Римі – Вакха з святами-вакханаліями. Старий Завіт підносить вино як алегорію Божественного милосердя, але іноді викриває пияцтво. В Християнстві це Перше чудо Христа: втілення води в вино на весіллі в Кані Галілейській. Іудаїзм, також як Християнство, коливається між вихвалянням і остереження проти вина. А в Талмуді написано: «Ні радості без вина».