вгиски производители спенкерфиелд спирит

В античной мифологии покровителем виноградарства и виноделия был бог Дионис. Однажды он нашел маленькую виноградную лозу и поместил ее в кость птицы. Растение начало так быстро расти, что нужно было искать другое место. Он посадил ее в кость льва, а потом осла. Поэтому люди, пьющие вино, сначала поют, как птицы, потом становятся львами и, наконец, превращаются в ишаков. В Книге Бытия есть выражение: «Виноград – дерево жизни». Первые упоминания о выращивании винограда на территории Украины относятся к периоду VII-IV ст. до н. Виноградарство и виноделие развивалось вокруг древних городов Херсонеса, Антикапеи, Тиритаки, Ольвии на территории современной Николаевщины. В период Киевской Руси упоминается (Летопись Никона 1151 г.) «Берендеи и черные клобуцы волости познаша и винограда посикоша». В литературных источниках VІ века рассказывается об успешной культуре винограда в монастырских садах Киева. В 1735 году новые виноградники были заложены в Киеве на склонах Днепра, а в 1758 году – рядом с Кловским дворцом, где через несколько лет насчитывалось около 30 000 кустов.

В середні віки в міру похолодання клімату в північній частині Європи почали широко практикувати мацерацию, щоб зробити досить субтильні та слабоалкогольні місцеві вина більш тільними, м’ясистим і живучими. Так з’явилися червоні вина в сучасному сенсі слова. Але ще довгий час вони не могли зрівнятися за популярністю з Клерет – винами світло-рубінового або ніжно-червоного кольору з відносно низьким вмістом алкоголю, які були більш звичні жителям на північ від Луари. Сьогодні Клерет майже не знайти. Графство Суррей (Південна Англія). Костюмована вистава з часів Генріха VIII, що розповідає про історію місцевого виноробства. Зрозуміло, з подальшою дегустацією білих і червоних вин місцевого виробництва. Фото: Toby Melville / Reuters На жаль, ми ніколи не дізнаємося, яким саме був смак доіндустріальних вин. Деякий та дуже приблизне уявлення про це нам можуть дати вина, які робляться зараз переважно в Грузії так званим кахетинським способом – в глиняних глечиках-квеврі, закопаних у землю. Вони виходять досить потужними і таніну з грубуватими ароматами і шорсткою текстурою. Одним словом, на любителя. І все ж вони відрізняються від стародавніх вин хоча б тому, що сьогодні винороби приділяють багато уваги якості врожаю, по-іншому працюють з лозою, використовують інші клони винограду і, найголовніше, інші раси дріжджів. Відомо, що південні вина були міцнішими, ніж північні. Тому в Греції і Римі їх розбавляли водою. Споживання чистого вина заборонялося, але вважалося моветоном, оскільки явно передбачало єдину мету – сп’яніння.

Перемістившись по Дністру ще південніше в район Могилів-Подільського, можемо зустріти ще декілька місцевих сортів винограду. І хоч ці сорти вважаються традиційно Молдовськими, немає жодного сумніву в тому, що вони росли по обох берегах Дністра а не тільки на його молдовському правобережжі. Українські виноробські традиції старі як світ. І хоч ці традиції та технології пережили безліч періодів занепаду, як то турецька панування на Поділлі та й інших регіонах України чи то Радянську добу, коли в середин 80-х було знищено унікальні виноградники. Зараз традиції виноробства відновлюються. Укранське виноробство та виноградарство не дилячись на складні соціальні реалії крокує семимильними кроками кріз терни до зірок. Виникають нові виноробні, які використовують новітні технології та виготовляють унікальні вина в Україні і відновлюють давні традиції предків та створюють нові.