вгиски производители тге енджлисг вгиски ко

Для красных выбирают слегка закругленные бокалы тюльпаны. Полусладкие сорта напитка принято подавать в широких открытых бокалах, а крепленые – в зауженных к верху. Десертные и ликерные наливают в небольшие рюмки конической формы, а мадеру и херес – в цилиндрические. Что касается откупоривания бутылок с вином, то белые сорта открывают непосредственно перед разливом по бокалам, а красные – за 30-40 минут до употребления. В качестве аперитива перед едой принято подавать вермут, херес или мадеру. Классическим сочетанием к белым винам считаются морепродукты, нежирная рыба и птица. Красные подают к мясу и грибам. Розовые принято совмещать с нежными закусками. Полусладкие хорошо сочетаются с овощами и морепродуктами, а полусухие и сухие вина подойдут практически к любым блюдам. Игристые, а также десертные советуют совмещать с фруктами, конфетами, печеньем, неострыми сырами. Перед подачей на стол любой напиток следует правильно охладить. Надо сказать, для каждого вида вина существует своя правильная температура. Для красных сортов напитка с высоким содержанием танинов идеальна комнатная температура, то есть 18-20 градусов. Красные сорта с низким содержанием танин любят 14-16 градусов тепла. Белые вина перед подачей охлаждают до 12-14 градусов, а игристые – до 6-7. С чем сочетать разные вина

Історія вина невіддільна від історії людства. Вино – особливий напій. Цінність його складається з двох джерел: ягід, які вбирають в себе сонячну енергію і дріжджових клітин – фабрики багатьох корисних речовин. Цей сонячний напій містить ряд поживних і біологічно активних речовин, корисних для організму людини, до яких належать: органічні кислоти (винна, яблучна, лимонна, бурштинова та ін.), які містяться у винні в легко засвоюваній формі, азотисті сполуки: протеїни, амінокислоти, барвні та фенольні речовини, гліцерин, цукор, пектинові речовини, дуже цінні макро- та мікроелементи: калій, кальцій, магній, залізо, марганець, мідь, цинк, бор, хром, фтор, йод миш’як, кобальт та ін.

В античній міфології покровителем виноградарства і виноробства був бог Діоніс. Одного разу він знайшов маленьку виноградну лозу і помістив її у кістку птиці. Рослина почала так швидко рости, що потрібно було шукати інше місце. Він посадив її у кістку лева, а потім віслюка. Тому люди, які п’ють вино, спочатку співають, як птиці, потім стають левами і, нарешті, перетворюються в віслюків. У Книзі Буття є вислів: «Виноград – дерево життя». Перші згадки про вирощування винограду на території України належать до періоду VII-IV ст. до н.е. Виноградарство і виноробство розвивалося навколо стародавніх міст Херсонесу, Антикапеї, Тірітаки, Ольвії на території сучасної Миколаївщини. В період Київської Русі згадується (Літопис Никона 1151 р.) «Берендеї і чорні клобуці волості познаша і винограда посікоша». У літературних джерелах VІ століття розповідається про успішну культуру винограду в монастирських садах Києва. У 1735 році нові виноградники були закладені в Києві на схилах Дніпра, а в 1758 році – поряд з Кловським палацом, де через кілька років налічувалось близько 30000 кущів.