вгиски тип односолодовии реджион гоккаидо

1 г спирта содержит 7 калорий. Поскольку вино содержит и спирт, и сахар в переменной пропорции, оно является для организма источником калорий, а его кислотность и таннины способствуют перевариванию переедания. При этом алкоголь вреден для здоровья, каким бы ни был возраст, пол и индивидуальный уровень переносимости. Диетологи исключают вино из числа продуктов, необходимых в наших рационах, несмотря на то, что признают в нем полезные качества при употреблении в небольших количествах. Зато искусство жизни отводит ему достойное место гастрономического продукта. История шампанского вина Случались и казусы, ставшие после изюминкой. Чтобы узнать историю вин, например, вина шампанского, а по-другому – легкого и игристого – достаточно «отмотать назад» три с половиной столетия. Как предполагается из названия, оно появляется во Франции, а главным регионом по изготовлению игристого вина становится Шампань – французская провинция.

In ancient mythology, the god Dionysus was the patron of viticulture and winemaking. One day he found a small vine and placed it in a bird bone. The plant began to grow so fast that it was necessary to look for another place. He put her in the bone of a lion, and then a donkey. Therefore, people who drink wine first sing like birds, then become lions, and finally turn into donkeys.

З іншого боку, з плином століть змінювалися гастрономічні тенденції. Грецька трапеза була досить простою і до того ж тісно пов’язаної з різними релігійними практиками (сімпосіуми, діонісійські містерії та інше). Тому основним був сам процес лиття, строго регламентований і упорядкований. Римська кухня, навпаки, перш за все була орієнтована на задоволення, а в епоху принципату досягла неймовірної складності і витонченості. Не дивно, що саме римляни всерйоз задумалися власне про смак вина і стали звертати увагу на відмінності вин з різних регіонів. У доіндустріальну епоху вино робили без хімічних консервантів, тому воно досить швидко скисало. З цієї причини левову частку вина випивали в перші ж місяці, майже завжди до нового врожаю. Деякі феодальні сеньйори навіть наказували виливати торішнє вино, як тільки з’являлося молоде. Інші вина зберігалися протягом 2-3 років і лише далеко не всі були здатні жити 4-5 років. Такі вважалися старими і коштували дорого. Вина з південних регіонів, більш алкогольні і солодкі, були більш життєздатними і придатними до транспортування. Не в останню чергу саме тому вони так високо цінувалися в Європі аж до епохи Нового часу. Втім, ще в античності розроблялися різні способи консервації вина. Наприклад, римляни змішували вино з медом і перцем, щоб зробити його більш стійким до скисання, а ще успішно освоїли пастеризацію. Ця практика зберігалася і в середні віки. Анонімний автор «Паризького економа» в XIV столітті радив гарненько прокип’ятити скисле вино, знімаючи пінку неодмінно дерев’яним, а не залізним друшляком. Коли вино тільки починало скисати, він пропонував змішувати його з пшеницею або просто виставити бочонок на мороз, якщо це сталося взимку. Ці рекомендації показують, що людей минулого власне смак вина цікавив куди менше його збереження.