вине бренд силвер моки виноджрад совинон блан

Вино, якого немає Історія світового виноробства, по крайней мере доведена археологічно, налічує приблизно сім тисяч років. В реальності воно, звичайно, більш давнє, хоча ми можемо тільки здогадуватися наскільки. Важливо інше: протягом тисячоліть люди робили вино більш-менш однаково. Зміни відбувалися повільно і були вкрай незначними. Різкий стрибок стався лише в епоху Нового часу, коли на службу виноробству були поставлені сучасні технології і наука. Завдяки цій обставині останні 200 років ми п’ємо зовсім інші вина. «Лента.ру» з’ясовувала подробиці того, що кануло в Лету. Новітні дослідження говорять про те, що батьківщиною світового виноробства слід вважати Великий Кавказ, а найдавніший з виявлених винних погребів знаходиться на території нинішнього Західного Ірану і датується періодом між 5400 і 5000 роками до н.е. Протягом наступних століть лоза повільно, але вірно поширювалася на захід, а виноград і, відповідно, вино стали найважливішою частиною культури багатьох народів від Каспію до Гібралтару. Цінність лози полягала в тому, що вона досить невибаглива, росла на мізерних грунтах, не вимагала спеціального догляду. При цьому давала багатий цукрами, вітамінами і мікроелементами продукт, який ще й піддавався природної консервації: ягоди можна було висушувати і отримувати солодкий родзинки, а сік – зброджувати і зберігати довгі місяці у вигляді вина. У давнину вино мало велику цінність, як і всі інші продукти консервації: сир, в’ялене м’ясо, оцет, сушена риба, сухофрукти.

Это такой типичный выбор начинающих дегустаторов. А по-хорошему, лучше довериться опытному кависту и объяснить ему, что вы хотите. И если вы дочитали до этого места, значит что-то запомнили и у вас точно получится грамотно изложить свои желания. От хорошего вина сложно отказаться вина Бордо Эти сорта у коренных французов известны как «дары морей». Дело в том, что винодельческие угодья расположены между тремя реками: Гаронна, Дордонь и Жирондой. Среди элитных регионов следует выделить Бурже-Блайе, Либурне, Антр-де-Мер, Сотерне и другие. На этой обширной территории производится только вино Бордо. Франция еще с начала 19 века прославилась на весь мир благодаря таким сортам, как Шато Марго, Семильон и Каберне Фран. Вина Бордо заметно отличаются от других. Причиной этого могут служить такие факторы как мягкий климат и особая структура почвы. К тому же в этом регионе работают только лучшие виноделы со всей страны. В плюс этим сортам идет и близость океана, благоприятно влияющего на качество миллезимов. Бордо по праву считается одним из лучших ассамбляжных вин Европы. К традиционным белым сортам можно отнести Семильон, Мюскадель и Совиньон. Красные вина Франции, производимые на территории Бордо: Мерло, Каберне Фран, Мальбек, Вердо Пети и другие. Каждый из этих сортов удивляет своим долголетием, нежным вкусом и уникальной текстурой. Отдельной ступенью идет линия Шато Марго, считающаяся самым элитным «даром морей».

З іншого боку, з плином століть змінювалися гастрономічні тенденції. Грецька трапеза була досить простою і до того ж тісно пов’язаної з різними релігійними практиками (сімпосіуми, діонісійські містерії та інше). Тому основним був сам процес лиття, строго регламентований і упорядкований. Римська кухня, навпаки, перш за все була орієнтована на задоволення, а в епоху принципату досягла неймовірної складності і витонченості. Не дивно, що саме римляни всерйоз задумалися власне про смак вина і стали звертати увагу на відмінності вин з різних регіонів. У доіндустріальну епоху вино робили без хімічних консервантів, тому воно досить швидко скисало. З цієї причини левову частку вина випивали в перші ж місяці, майже завжди до нового врожаю. Деякі феодальні сеньйори навіть наказували виливати торішнє вино, як тільки з’являлося молоде. Інші вина зберігалися протягом 2-3 років і лише далеко не всі були здатні жити 4-5 років. Такі вважалися старими і коштували дорого. Вина з південних регіонів, більш алкогольні і солодкі, були більш життєздатними і придатними до транспортування. Не в останню чергу саме тому вони так високо цінувалися в Європі аж до епохи Нового часу. Втім, ще в античності розроблялися різні способи консервації вина. Наприклад, римляни змішували вино з медом і перцем, щоб зробити його більш стійким до скисання, а ще успішно освоїли пастеризацію. Ця практика зберігалася і в середні віки. Анонімний автор «Паризького економа» в XIV столітті радив гарненько прокип’ятити скисле вино, знімаючи пінку неодмінно дерев’яним, а не залізним друшляком. Коли вино тільки починало скисати, він пропонував змішувати його з пшеницею або просто виставити бочонок на мороз, якщо це сталося взимку. Ці рекомендації показують, що людей минулого власне смак вина цікавив куди менше його збереження.