вине бренд тиленус крепост 14 5

Діоніс – грецький бог виноробства Римляни, фінікійці, давні германці та інші народи приписували честь створення вина своїм богам – не дивно, що цей напій активно використовувався під час релігійних ритуалів і вважався стравою для знаті. Втім, в тому ж Древньому Римі вино було настільки поширене, що його давали навіть рабам – але, звичайно, це були не колекційні ароматні вина, а напій третього сорту. У римській міфології затверджується, що першу в світі виноградну лозу посадив Сатурн – бог землі і посівів. Дуже зворушлива і по-східному вишукана перська легенда: в Малій Азії вірять, що якийсь цар отримав насіння винограду в дар від вдячної птиці, врятованої ним від змії. Виросло дерево, дало плоди, виноградний сік виявився солодкий і свіжий, і довгий час люди пили його, щоб втамувати спрагу. Одного разу цареві принесли подкісшій напій, він розсердився, звелів прибрати посудину подалі. Перелякані слуги забрали негідний сік в підвал, так там і забули. Деякий час по тому улюблена наложниця царя злягла з сильним головним болем. Дівчина не спала кілька ночей, вона так мучилася, що вирішила померти. Вона випила весь сік, що перебродив, сподіваючись, що він перетворився на отруту, проте всього лише проспала декілька діб і прокинулася повністю здоровою. Так вино стало відомо тюркських народів. додаткові інгредієнти Згідно технології древніх греків, в нього додавали: сіль і золу, гіпс і білу глину, масло з олив і кедрові горішки, товчений мигдаль і насіння кропу, м’яту і чебрець, корицю і мед. Інгредієнти, що застосовували в давньогрецькому виконанні, сьогодні перевірені часом: в наші дні триває їх використання, щоб зробити вино.

Стародавні греки, як і римляни, завжди віддавали перевагу червоному темному провину. Подавалося воно зазвичай двічі на добу (як мінімум): на вечерю і на сніданок. Пиття даного напою супроводжували ритуали. Спочатку все випивали провина не розбавляючи їх, в честь бога Діоніса, а після проливали кілька крапель на землю, в знак посвяти напою улюблені божеству. Потім подавалися кратери – чаші не дуже великих розмірів, що володіють двома ручками. У даній посуді змішувалося вино і холодна вода з джерела (в різних пропорціях). Розпивання супроводжувалося розмовою, а гості слухали музику з віршами, насолоджуючись поданням танцівниць. За існуючими тоді правилами необхідно було пити за здоров’я всіх присутніх, віддавати подяку божествам (іншим, крім Діоніса), поминати відсутніх на бенкеті. Іноді навіть влаштовувалися і змагання: хто більше вип’є. Пили червону хмільну рідину в основному представники сильної статі. А жінки взагалі вкрай рідко допускалися до столу. Вино – ритуал Вино можна назвати релігійним символом. В античності були навіть спеціальні боги: в Греції Діоніс, а в Римі – Вакха з святами-вакханаліями. Старий Завіт підносить вино як алегорію Божественного милосердя, але іноді викриває пияцтво. В Християнстві це Перше чудо Христа: втілення води в вино на весіллі в Кані Галілейській. Іудаїзм, також як Християнство, коливається між вихвалянням і остереження проти вина. А в Талмуді написано: «Ні радості без вина».

Одним з перспективних напрямів у підвищенні конкурентоспроможності й самобутності української виноробної продукції є виявлення унікальних виноградарсько-виноробних зон для виробництва оригінальних і неповторних марок вин. Знаючи агроекологічні фактори конкретної зони, що мають вплив на якість сировини, можна виділяти мікрозони з набором сортів, що забезпечують виробництво унікальних вин. Доцільно цим займатися невеликим господарствам, для яких робота в цьому напрямі може бути досить перспективною. В умовах невеликих площ виноградників можна забезпечити якісний індивідуальний для кожного сорту й регіону необхідний перелік агротехнічних вимог щодо догляду за виноградниками й використовувати технологічні особливості переробки винограду. Так можна в перспективі виділити й сформувати особливості кожної місцевості для виробництва унікальних виноматеріалів, що дуже цінується споживачами й знавцями вин усього світу. В Україні виробляють незначну кількість унікальних високоякісних вин, які мають географічну назву й одержали світове значення: Мускат білий Червоного каменю, Троянда Закарпаття. Надання їм статусу вин контрольованих найменувань буде сприяти більш раціональному використанню сировинних ресурсів виноградарсько-виробничої галузі й дасть можливість підвищити рейтинг українських вин. Для рішення цієї проблеми необхідно нарощувати число фермерських господарств виноградарського-виноробного напряму, підняти їхній професійний рівень. Для цього необхідна відповідна нормативна база й програма розвитку галузі