вине квет белое виноджрад белие сорта виноджрада

В книге Апиция "De re coquinaria" описывается рецепт ускорения этого процесса. По вкусовым качествам было известно множество сортов (всего около 185), которые в общем можно разбить на категории: сухое вино - сухое vinum tenue – возможно, полусухое vinum dulce – сладкое Римляне различали по цвету белое и красное вино, Плиний, однако, различает 4 категории вин [3]: vinum album – белое vinum fluvum – желтое vinum sanguineum – кроваво-красное vinum nigrum – черное. Сорта по регионам Римлянам были известны следующие сорта вин: Альбанские вино – вино из Альбанских холмов к югу от Рима. Массикское – со склонов горы Massicus в Кампании. Соррентийское вино – вино из Сорренто, недалеко от Помпей. – первоклассное белое вино из Кампании. В конце республики и первом веке н. е. фалернское вино янтарного цвета считалось самым благородным сортом. Цекубское вино – белое вино хорошего качества из Caecubum к югу от Рима (южный Лаций). Найти своих и дегустировать Когда начнете немного ориентироваться, выходите в свет: на дегустации и в винные бары. Это полезно тем, что сейчас можно попробовать несколько образцов вин, послушать о них небольшую лекцию, познакомиться с экспертами и единомышленниками. В Киеве дегустации проводят в ресторанах, винотеках и магазинах. Явки и пароли есть в группе "Дегустация вин" на фейсбуке. А бары выбирайте те, где предлагают вина по бокалам.

В целом немцы-колонисты, в первую очередь саксонцы, значительно поспособствовали развитию виноградарства и виноделия в Украине. Такие известные центры виноделия как Берегово (Берегсас), Залещики, Каменец-Подольский имели целые немецкие кварталы. В частности в Каменец-Подольский в начале 19 века было переселено 42 семьи саксонских немцев, для развития виноградарства в регионе. Что уж говорить о Галиции, которую немцы начали колонизировать еще с 1773 года. Во Львове и его окрестностях производили вино не только из иностранных сортов винограда. Следует отдать почести и коренным (автохтонным) сортам винограда, которые были традиционными для этого региона. Так, сорт винограда Дублянский (производное от названия города Дубляны) является местным сортом vitis vinifera. И вполне возможно, вино из него пили еще короли Руси. Более того, вина из этого сорта винограда приобретают все большую популярность и занимают призовые места на тематических конкурсах.

Середньовіччя успадкувало від античності таке ж відношення до вина. У XIV столітті в знаменитій «Битві вин» Анрі д’Анделі описує властивості вин з різних куточків Європи, які представили на суд короля. Він зазначає, що вина з Ельзасу і Анжу були чудово хороші і заслужили королівське благовоління, а з Шалона і Бове, навпаки, виявилися занадто кислими і несмачними. Кіпрське вино настільки сподобалося королю, що той присудив йому титул «тата», а вино з Аквилеи, дуже якісне, але не настільки чудове, отримало звання «кардинала». В античності і Середньовіччя винам з різних регіонів приписували різні властивості. Якщо вірити Плінієм Старшим, вино з Аркадії вгамовувався сказ, з Ахей або Єгипту – провокувало викидень, з Трезен – рятувало від немочі, з Фасоса – зменшувало сонливість. За твердженням Лівії Друзілли, дружини імператора Августа, вона дожила до 86 років тільки завдяки тому, що все життя пила punicum – цілком певне вино з берегів Адріатики. А претор Сеній лікував свою серцеву недостатність виключно вином з Хіос. В середні віки сухі вина вважалися остуджують і пробуджують апетит, а солодкі – поживними і збудливими. Медики прописували їх немічним старикам в невеликих кількостях, а ось молоді категорично не рекомендували. Але це мало допомагало. Флорентійський новеліст Франко Саккетті нарікав, що молоді люди вже з ранку випивали по кілька келихів солодкої мальвазії, розпалюючи хтивість і потім віддаючись розпусті. У давнину вина були головним чином білими, оскільки сік після віджимання не тримали на меззі, а відразу пускали в справу. Як відомо, сік у переважної більшості навіть червоних сортів винограду теж білий.