вине герес санкгез ромате марисмено фино марисмено фино 750 мл 5358

Переместившись на юго-восток, в соседнее с Галицией Подолье, можно встретить еще большее разнообразие местных сортов винограда. Только в одном Залещицком районе, в межвоенный период, было описано АЖ семь автохтонных сортов винограда, из которых делали вино. Один из этих сортов называется Каменец (производное от Каменец-Подольского). Славится этот сорт тем, что из него можно производить как сухие так и десертные вина, и он почти не чувствителен к морозам и болезням. Кроме того особенностью этого сорта является уязвимость к благородной гнили, что позволяет производить вина в токайском стиле.

Это такой типичный выбор начинающих дегустаторов. А по-хорошему, лучше довериться опытному кависту и объяснить ему, что вы хотите. И если вы дочитали до этого места, значит что-то запомнили и у вас точно получится грамотно изложить свои желания. От хорошего вина сложно отказаться вина Бордо Эти сорта у коренных французов известны как «дары морей». Дело в том, что винодельческие угодья расположены между тремя реками: Гаронна, Дордонь и Жирондой. Среди элитных регионов следует выделить Бурже-Блайе, Либурне, Антр-де-Мер, Сотерне и другие. На этой обширной территории производится только вино Бордо. Франция еще с начала 19 века прославилась на весь мир благодаря таким сортам, как Шато Марго, Семильон и Каберне Фран. Вина Бордо заметно отличаются от других. Причиной этого могут служить такие факторы как мягкий климат и особая структура почвы. К тому же в этом регионе работают только лучшие виноделы со всей страны. В плюс этим сортам идет и близость океана, благоприятно влияющего на качество миллезимов. Бордо по праву считается одним из лучших ассамбляжных вин Европы. К традиционным белым сортам можно отнести Семильон, Мюскадель и Совиньон. Красные вина Франции, производимые на территории Бордо: Мерло, Каберне Фран, Мальбек, Вердо Пети и другие. Каждый из этих сортов удивляет своим долголетием, нежным вкусом и уникальной текстурой. Отдельной ступенью идет линия Шато Марго, считающаяся самым элитным «даром морей».

Середньовіччя успадкувало від античності таке ж відношення до вина. У XIV столітті в знаменитій «Битві вин» Анрі д’Анделі описує властивості вин з різних куточків Європи, які представили на суд короля. Він зазначає, що вина з Ельзасу і Анжу були чудово хороші і заслужили королівське благовоління, а з Шалона і Бове, навпаки, виявилися занадто кислими і несмачними. Кіпрське вино настільки сподобалося королю, що той присудив йому титул «тата», а вино з Аквилеи, дуже якісне, але не настільки чудове, отримало звання «кардинала». В античності і Середньовіччя винам з різних регіонів приписували різні властивості. Якщо вірити Плінієм Старшим, вино з Аркадії вгамовувався сказ, з Ахей або Єгипту – провокувало викидень, з Трезен – рятувало від немочі, з Фасоса – зменшувало сонливість. За твердженням Лівії Друзілли, дружини імператора Августа, вона дожила до 86 років тільки завдяки тому, що все життя пила punicum – цілком певне вино з берегів Адріатики. А претор Сеній лікував свою серцеву недостатність виключно вином з Хіос. В середні віки сухі вина вважалися остуджують і пробуджують апетит, а солодкі – поживними і збудливими. Медики прописували їх немічним старикам в невеликих кількостях, а ось молоді категорично не рекомендували. Але це мало допомагало. Флорентійський новеліст Франко Саккетті нарікав, що молоді люди вже з ранку випивали по кілька келихів солодкої мальвазії, розпалюючи хтивість і потім віддаючись розпусті. У давнину вина були головним чином білими, оскільки сік після віджимання не тримали на меззі, а відразу пускали в справу. Як відомо, сік у переважної більшості навіть червоних сортів винограду теж білий.