вине обем 0 25 л виноджрад мерло

Переместившись на юго-восток, в соседнее с Галицией Подолье, можно встретить еще большее разнообразие местных сортов винограда. Только в одном Залещицком районе, в межвоенный период, было описано АЖ семь автохтонных сортов винограда, из которых делали вино. Один из этих сортов называется Каменец (производное от Каменец-Подольского). Славится этот сорт тем, что из него можно производить как сухие так и десертные вина, и он почти не чувствителен к морозам и болезням. Кроме того особенностью этого сорта является уязвимость к благородной гнили, что позволяет производить вина в токайском стиле.

In the autumn of 1844, the Main School of Horticulture was established in Odessa, the curriculum of which provided for the study of horticulture, viticulture and winemaking. In 1859 the school was transferred to Uman. At the suggestion of the school, the production of wine from fruits and berries was legalized. To obtain a must similar to grape must, the highly acidic juice was diluted with water to normal acidity. It should be noted that fruit and berry winemaking in Ukraine originates from Uman. At the beginning of the XX century. in the Uman School of Horticulture, a special course was taught "Processing fruits and berries into wine." The educational farm of the school produced several varieties of wine, which were in great demand. Graduates of the Uman School used the recipes of wines at their place of work.

Після завершення бродіння готове вино акуратно знімали з осаду, переливали в інші глиняні судини, запечатувала і зберігали десь в прохолодному місці. Всупереч поширеним уявленням виноград вкрай рідко тиснули ногами, це навіть заборонялося робити з міркувань гігієни і безпеки. А при значних обсягах виробництва це було і зовсім неможливо в зв’язку з крайньою трудомісткістю процесу. Набагато частіше використовували преси, часом досить великі. Їх численні залишки досі знаходять по всьому ареалу культурного виноробства. Кухня древніх народів від Кавказу до Іспанії немислима без вина. Але довгий час його не диференціювали. Вино було просто вином. Його робили упереміш з червоного і чорного винограду, лози якого часто були сусідами на одному полі. Старе вино змішували з молодим, своє власне з привізним. З повною байдужістю до сортам і терруар, критично важливим для сучасного виноробства. Лише в першому тисячолітті до н.е. в деяких середземноморських цивілізаціях з розвиненою гастрономічною культурою стали звертати увагу, що вина з різних регіонів помітно різняться між собою, зберігаються довше або менше, бувають краще або гірше, міцніше або слабкіше, смачніше або зовсім навпаки. Греки і особливо римляни починають високо цінувати вина з островів Хіос, Лесбос, Самос, Крит, з області Фалерна в Кампанії і Тімави на узбережжі Адріатики. Якщо до середини першого століття до н.е. до обіду подавали якесь одне вино, то з часів Цезаря в практику входить сервіровка декількох різних вин протягом однієї трапези. Ця традиція зберігається донині у всіх без винятку виноробних регіонах світу.