вине обем 0 75 л виноджрад ротджипфлер

Перемістившись дещо на південний схід, у сусіднє з Галичиною Поділля, можна зустріти ще більше розмаїття місцевих сортів винограду. Тільки в одному Заліщицькому району, у міжвоєнний період, було описано АЖ сім автохтонних сортів винограду з яких робили вино. Один з цих сортів називається Кам’янець (похідне від Кам’янець-Подільський). Славиться цей сорт тим, що з нього можна виготовляти як сухі так і десертні вина, і він майже не чутливий до морозів та хвороб. Крім того особливістю цього сорту є вразливість до благородної гнилі, що дає змогу виготовляти вина в токайському стилі.

The history of winemaking in Ukraine is at least 4.5 thousand years old, and quite possibly much more. On the banks of the Dniester, winemaking was already practiced when no one had heard of French viticulture, and the Roman Empire was about a thousand years away. The tribes of Thracians who lived at the beginning of the 2nd millennium BC on the banks of the Dniester already possessed the culture of growing grapes and making wine.

З іншого боку, з плином століть змінювалися гастрономічні тенденції. Грецька трапеза була досить простою і до того ж тісно пов’язаної з різними релігійними практиками (сімпосіуми, діонісійські містерії та інше). Тому основним був сам процес лиття, строго регламентований і упорядкований. Римська кухня, навпаки, перш за все була орієнтована на задоволення, а в епоху принципату досягла неймовірної складності і витонченості. Не дивно, що саме римляни всерйоз задумалися власне про смак вина і стали звертати увагу на відмінності вин з різних регіонів. У доіндустріальну епоху вино робили без хімічних консервантів, тому воно досить швидко скисало. З цієї причини левову частку вина випивали в перші ж місяці, майже завжди до нового врожаю. Деякі феодальні сеньйори навіть наказували виливати торішнє вино, як тільки з’являлося молоде. Інші вина зберігалися протягом 2-3 років і лише далеко не всі були здатні жити 4-5 років. Такі вважалися старими і коштували дорого. Вина з південних регіонів, більш алкогольні і солодкі, були більш життєздатними і придатними до транспортування. Не в останню чергу саме тому вони так високо цінувалися в Європі аж до епохи Нового часу. Втім, ще в античності розроблялися різні способи консервації вина. Наприклад, римляни змішували вино з медом і перцем, щоб зробити його більш стійким до скисання, а ще успішно освоїли пастеризацію. Ця практика зберігалася і в середні віки. Анонімний автор «Паризького економа» в XIV столітті радив гарненько прокип’ятити скисле вино, знімаючи пінку неодмінно дерев’яним, а не залізним друшляком. Коли вино тільки починало скисати, він пропонував змішувати його з пшеницею або просто виставити бочонок на мороз, якщо це сталося взимку. Ці рекомендації показують, що людей минулого власне смак вина цікавив куди менше його збереження.