вине производители бодеджас и винедос де аджуирре подгодит длиа миаджкие сири квет белое

В учебном заведении разработаны и утверждены рецептуры таких плодово-ягодных вин: Черносмородиновое сладкое, Сладкое из йошты, Сокровища Софии, Софиевские звезды Чудосад, Уманское бархатное, Мускатный аромат. Многие из этих вин получали самые высокие награды, в частности, на международном конкурсе Золотой Грифон. К 1985 площади виноградников Украины составляли 209 тыс. гектаров, а валовой сбор винограда - 913 тыс. тонн. В Украине была создана современная перерабатывающая база. В результате антиалкогольной компании были нанесены значительные потери экономике. Валовые сборы винограда снизились в 3-5 раз. Плодово-ягодное виноделие было полностью уничтожено.

Неотложной задачей является дальнейшее уточнение плана сорторайонирования и производственной специализации виноделия. Необходимо выбирать наиболее перспективные сорта, учитывать их хозяйственную ценность, биологические особенности и пригодность к природно-климатическим условиям местности.

З іншого боку, з плином століть змінювалися гастрономічні тенденції. Грецька трапеза була досить простою і до того ж тісно пов’язаної з різними релігійними практиками (сімпосіуми, діонісійські містерії та інше). Тому основним був сам процес лиття, строго регламентований і упорядкований. Римська кухня, навпаки, перш за все була орієнтована на задоволення, а в епоху принципату досягла неймовірної складності і витонченості. Не дивно, що саме римляни всерйоз задумалися власне про смак вина і стали звертати увагу на відмінності вин з різних регіонів. У доіндустріальну епоху вино робили без хімічних консервантів, тому воно досить швидко скисало. З цієї причини левову частку вина випивали в перші ж місяці, майже завжди до нового врожаю. Деякі феодальні сеньйори навіть наказували виливати торішнє вино, як тільки з’являлося молоде. Інші вина зберігалися протягом 2-3 років і лише далеко не всі були здатні жити 4-5 років. Такі вважалися старими і коштували дорого. Вина з південних регіонів, більш алкогольні і солодкі, були більш життєздатними і придатними до транспортування. Не в останню чергу саме тому вони так високо цінувалися в Європі аж до епохи Нового часу. Втім, ще в античності розроблялися різні способи консервації вина. Наприклад, римляни змішували вино з медом і перцем, щоб зробити його більш стійким до скисання, а ще успішно освоїли пастеризацію. Ця практика зберігалася і в середні віки. Анонімний автор «Паризького економа» в XIV столітті радив гарненько прокип’ятити скисле вино, знімаючи пінку неодмінно дерев’яним, а не залізним друшляком. Коли вино тільки починало скисати, він пропонував змішувати його з пшеницею або просто виставити бочонок на мороз, якщо це сталося взимку. Ці рекомендації показують, що людей минулого власне смак вина цікавив куди менше його збереження.