вине производители кгатеау тгенак виноджрад каберне фран

Середньовіччя успадкувало від античності таке ж відношення до вина. У XIV столітті в знаменитій «Битві вин» Анрі д’Анделі описує властивості вин з різних куточків Європи, які представили на суд короля. Він зазначає, що вина з Ельзасу і Анжу були чудово хороші і заслужили королівське благовоління, а з Шалона і Бове, навпаки, виявилися занадто кислими і несмачними. Кіпрське вино настільки сподобалося королю, що той присудив йому титул «тата», а вино з Аквилеи, дуже якісне, але не настільки чудове, отримало звання «кардинала». В античності і Середньовіччя винам з різних регіонів приписували різні властивості. Якщо вірити Плінієм Старшим, вино з Аркадії вгамовувався сказ, з Ахей або Єгипту – провокувало викидень, з Трезен – рятувало від немочі, з Фасоса – зменшувало сонливість. За твердженням Лівії Друзілли, дружини імператора Августа, вона дожила до 86 років тільки завдяки тому, що все життя пила punicum – цілком певне вино з берегів Адріатики. А претор Сеній лікував свою серцеву недостатність виключно вином з Хіос. В середні віки сухі вина вважалися остуджують і пробуджують апетит, а солодкі – поживними і збудливими. Медики прописували їх немічним старикам в невеликих кількостях, а ось молоді категорично не рекомендували. Але це мало допомагало. Флорентійський новеліст Франко Саккетті нарікав, що молоді люди вже з ранку випивали по кілька келихів солодкої мальвазії, розпалюючи хтивість і потім віддаючись розпусті. У давнину вина були головним чином білими, оскільки сік після віджимання не тримали на меззі, а відразу пускали в справу. Як відомо, сік у переважної більшості навіть червоних сортів винограду теж білий.

Для красных выбирают слегка закругленные бокалы тюльпаны. Полусладкие сорта напитка принято подавать в широких открытых бокалах, а крепленые – в зауженных к верху. Десертные и ликерные наливают в небольшие рюмки конической формы, а мадеру и херес – в цилиндрические. Что касается откупоривания бутылок с вином, то белые сорта открывают непосредственно перед разливом по бокалам, а красные – за 30-40 минут до употребления. В качестве аперитива перед едой принято подавать вермут, херес или мадеру. Классическим сочетанием к белым винам считаются морепродукты, нежирная рыба и птица. Красные подают к мясу и грибам. Розовые принято совмещать с нежными закусками. Полусладкие хорошо сочетаются с овощами и морепродуктами, а полусухие и сухие вина подойдут практически к любым блюдам. Игристые, а также десертные советуют совмещать с фруктами, конфетами, печеньем, неострыми сырами. Перед подачей на стол любой напиток следует правильно охладить. Надо сказать, для каждого вида вина существует своя правильная температура. Для красных сортов напитка с высоким содержанием танинов идеальна комнатная температура, то есть 18-20 градусов. Красные сорта с низким содержанием танин любят 14-16 градусов тепла. Белые вина перед подачей охлаждают до 12-14 градусов, а игристые – до 6-7. С чем сочетать разные вина

1 г спирта содержит 7 калорий. Поскольку вино содержит и спирт, и сахар в переменной пропорции, оно является для организма источником калорий, а его кислотность и таннины способствуют перевариванию переедания. При этом алкоголь вреден для здоровья, каким бы ни был возраст, пол и индивидуальный уровень переносимости. Диетологи исключают вино из числа продуктов, необходимых в наших рационах, несмотря на то, что признают в нем полезные качества при употреблении в небольших количествах. Зато искусство жизни отводит ему достойное место гастрономического продукта. История шампанского вина Случались и казусы, ставшие после изюминкой. Чтобы узнать историю вин, например, вина шампанского, а по-другому – легкого и игристого – достаточно «отмотать назад» три с половиной столетия. Как предполагается из названия, оно появляется во Франции, а главным регионом по изготовлению игристого вина становится Шампань – французская провинция.