вине производители фамилиа фаласко квет белое

История вина неотделима от истории человечества. Вино – особенный напиток. Ценность его состоит из двух источников: ягод, впитывающих солнечную энергию и дрожжевых клеток – фабрики многих полезных веществ. Этот солнечный напиток содержит ряд питательных и биологически активных веществ, полезных для организма человека, к которым относятся органические кислоты (винная, яблочная, лимонная, янтарная и др.), содержащиеся в вине в легко усвояемой форме, азотистые соединения: протеины, аминокислоты , красящие и фенольные вещества, глицерин, сахар, пектиновые вещества, очень ценные макро- и микроэлементы: калий, кальций, магний, железо, марганец, медь, цинк, бор, хром, фтор, йод мышьяк, кобальт и т.д.

Совершенно уж датой датой появления на свет пузыристые вина традиционно считается 1668-й, когда Годино, аббат-каноник из Реймского собора, описывает в церковной книге «напиток с легкой окраской, почти белый, насыщенный газами». Через пару десятков лет страна уже переживала настоящий бум игристого. Шампанское во Франции входит в моду, позволяющую усовершенствовать производство и улучшить технологию. И кстати, вполне реально, что игристое явилось волею случая. Винокур древности также были известны характеристики некоторых вин, что, перебродив, по весне снова начинают брожение, а в емкостях образуются газы. Такие свойства традиционно считали побочным эффектом при виноделии и не придавали этому большого значения. Напротив, даже считали следствием не слишком качественного труда винокур. Но во второй половине 17 века ситуация изменилась. И вино, произведенное во французских аббатствах, стало очень популярным. А талантливые и изобретательные виноделы, такие как Дом Периньон и Удар, создавали и совершенствовали технологии производств для игристого вина. сорти вин Популярно было красное вино, однако среди лучших изысканных вин присутствуют и белые – цекубское и фалернское. По вкусу римлянам было сладкое вино – vinum dulce Некоторые хозяйства производили praedulce (особенно сладкое вино). Римляне знали, как приготовить из темного вина более светлое благодаря хранению.

Кошерне вино використовується в релігійних обрядах під час шабата. Іслам вино забороняє, тому що в Корані говориться, що учні Магомета одного разу напилися і стали вести блюзнірські мови, спонукавши тим самим Пророка відмовитися від алкоголю взагалі. Однак, існує неймовірна кількість віршів, що вихваляють вино: найвідоміші з них – рубаї перського поета Омара Хайяма. Римська історія Історія вина з успіхом тривала і в Стародавньому Римі. Основні технології виробництва і вирощування лоз для напою римляни, звичайно ж, запозичили у греків. У ті часи ще більше зросла масове виготовлення, і в імператорську епоху вже у всіх провінціях імперії набув значного поширення виноробство. У цей період найбільш цінувалися Хиосский вина (з острова Хіос в Егейському морі) і Фалернський з Італії (Фалерна). Римськими умільцями була значною мірою вдосконалено технологічний процес винокурень, була розроблена техніка витримки / бродіння вина на сонячному світлі, відбувалася більш тривала витримка виробів в амфорної посуді. Наприклад, в працях Горація зустрічаються навіть згадки про 60-річному напої, в свідченнях Плінія Старшого йдеться про вино 2-вікової витримки. Віриться легко, так як і нинішні міцні вина (хересу, сотерн) при витримці в 100 років лише можуть поліпшуватися. Римські громадяни вживали вина ароматизовані, а також застосовували їх і в кулінарії.