вине производители лес продуктеурс реунис квет белое

У цілому структурна перебудова виноградарства України в перспективі вимагає реконструкції й часткової перезакладки насаджень столових, цінних технічних, червоних та аборигенних сортів. Потрібно розробити й впровадити механізм зниження позавиробничих витрат, елементами яких повинні стати поглиблення інтеграції виробників винограду, виноматеріалів, готової продукції і торгівлі. Науково-дослідні установи України працюють в таких перспективних напрямах для покращення розвитку виноградарства і виноробства: підвищення продуктивності сортів винограду, розробка і впровадження ефективної системи боротьби зі шкідниками і хворобами, на основі використання екологічно безпечних препаратів, удосконалення селекційної роботи, розробка сучасних економіко-правових принципів керування ринком винограду і вина з удосконаленням законодавчої бази та ін.

Середньовіччя успадкувало від античності таке ж відношення до вина. У XIV столітті в знаменитій «Битві вин» Анрі д’Анделі описує властивості вин з різних куточків Європи, які представили на суд короля. Він зазначає, що вина з Ельзасу і Анжу були чудово хороші і заслужили королівське благовоління, а з Шалона і Бове, навпаки, виявилися занадто кислими і несмачними. Кіпрське вино настільки сподобалося королю, що той присудив йому титул «тата», а вино з Аквилеи, дуже якісне, але не настільки чудове, отримало звання «кардинала». В античності і Середньовіччя винам з різних регіонів приписували різні властивості. Якщо вірити Плінієм Старшим, вино з Аркадії вгамовувався сказ, з Ахей або Єгипту – провокувало викидень, з Трезен – рятувало від немочі, з Фасоса – зменшувало сонливість. За твердженням Лівії Друзілли, дружини імператора Августа, вона дожила до 86 років тільки завдяки тому, що все життя пила punicum – цілком певне вино з берегів Адріатики. А претор Сеній лікував свою серцеву недостатність виключно вином з Хіос. В середні віки сухі вина вважалися остуджують і пробуджують апетит, а солодкі – поживними і збудливими. Медики прописували їх немічним старикам в невеликих кількостях, а ось молоді категорично не рекомендували. Але це мало допомагало. Флорентійський новеліст Франко Саккетті нарікав, що молоді люди вже з ранку випивали по кілька келихів солодкої мальвазії, розпалюючи хтивість і потім віддаючись розпусті. У давнину вина були головним чином білими, оскільки сік після віджимання не тримали на меззі, а відразу пускали в справу. Як відомо, сік у переважної більшості навіть червоних сортів винограду теж білий.

И виноград этот, что немаловажно не был завезен римлянами или греками, как во Франции или Германии. Он был местным и не диким, а окультуренным. Почему есть множество археологических и исторических доказательств? Более того, еще до фракийцев трипольцы умели производить вино, а они, как известно, жили между 5 и 3 тысячелетием до н.э. на территории современной Украины. Да мы не грузины, история виноделия которых насчитывает около 8 тысяч лет. Но мы можем утверждать, что когда предки современных немцев или французов бегали по всей деревне с палками, чтобы поймать кабана на ужин, наши предки уже пили вино в побеленных домах. Что очень важно. Ибо где виноградник есть культура, там нет места для варварства.