вине производители мар де фрадес

Этот процесс можно обрисовать несколькими этапами. Сначала, когда бокал только подносят ко рту, напиток должен прикоснуться только к верхней губе. Только после этого советуют открыть губы и втянуть немного напитка. Но сразу глотать вино считается дурным тоном. Для начала его принято вроде бы «взвешивать» на языке (это позволит раскрыть вкус напитка) и только после этого можно глотать. Пить вино принято из наполненного на 2/3 или 1/3 бокала, который по правилам этикета следует держать за ножку. Чаще бокалы для вина имеют срезанную яйцевидную или тюльпановидную форму и тонкую средней высоты ножку. Кстати, тюльпановидная форма бокалов лучше других позволяет задержать и сконцентрировать винный аромат в сосуде. Игристые вина принято подавать в высоких конусообразных бокалах, известных как шампанские. Эта форма позволяет вину дольше «играть». Белые сорта обычно подают в больших бокалах в форме колокольчика (с широкой верхней частью).

Так ми не грузини, історія виноробства яких налічує близько 8 тисяч років. Але ми можемо стверджувати, що коли предки сучасних німців чи французів бігали всім селом з палицями щоб упіймати кабана на вечерю, наші предки вже пили вино в побілених хатах. Що дуже важливо. Бо де є виноградник там є культура, там нема місця для варварства. Площа українських виноградників в 4000 разів більша ніж шведських і всього в 7 разів менша ніж французьких. У вікінгів гектарів 30, так так 30га. В нас же близько 120000 гектарів. Звернімо увагу хоча б на назву міста Винники чи сусідньої з містечком німецької колонії Вайнберґен (Винні гори), що вже натякає нам на певну історичну та культурну традицію вирощування винограду в цих краях.

Одним з перспективних напрямів у підвищенні конкурентоспроможності й самобутності української виноробної продукції є виявлення унікальних виноградарсько-виноробних зон для виробництва оригінальних і неповторних марок вин. Знаючи агроекологічні фактори конкретної зони, що мають вплив на якість сировини, можна виділяти мікрозони з набором сортів, що забезпечують виробництво унікальних вин. Доцільно цим займатися невеликим господарствам, для яких робота в цьому напрямі може бути досить перспективною. В умовах невеликих площ виноградників можна забезпечити якісний індивідуальний для кожного сорту й регіону необхідний перелік агротехнічних вимог щодо догляду за виноградниками й використовувати технологічні особливості переробки винограду. Так можна в перспективі виділити й сформувати особливості кожної місцевості для виробництва унікальних виноматеріалів, що дуже цінується споживачами й знавцями вин усього світу. В Україні виробляють незначну кількість унікальних високоякісних вин, які мають географічну назву й одержали світове значення: Мускат білий Червоного каменю, Троянда Закарпаття. Надання їм статусу вин контрольованих найменувань буде сприяти більш раціональному використанню сировинних ресурсів виноградарсько-виробничої галузі й дасть можливість підвищити рейтинг українських вин. Для рішення цієї проблеми необхідно нарощувати число фермерських господарств виноградарського-виноробного напряму, підняти їхній професійний рівень. Для цього необхідна відповідна нормативна база й програма розвитку галузі