вине производители треасури вине естатес сагар полусугое

Загалом німці-колоністи, першочергово саксонці, значно посприяли розвитку виноградарства та виноробства в Україні. Такі відомі центри виноробства як Берегово (Берегсас), Заліщики, Камянець-Подільський, мали цілі німецькі квартали. Зокрема до Камянця-Подільського на початку 19 століття було переселено 42 родини саксонських німців, для розвитку виноградарства в регіоні. Що вже говорити про Галичину, яку німці почали колонізовувати ще з 1773 року. У Львові і його околицях виготовляли вино не тільки з іноземних сортів винограду. Слід віддати шану і корінним (автохтонним) сортам винограду, які були традиційними для цього регіону. Так сорт винограду Дублянський (похідне від назви міста Дубляни) є місцевим сортом vitis vinifera. І цілком можливо вино з нього пили ще королі Русі. Ба більше, вина з цього сорту винограду набувають все більшої популярності та займають призові місця на тематичних конкурсах.

В античній міфології покровителем виноградарства і виноробства був бог Діоніс. Одного разу він знайшов маленьку виноградну лозу і помістив її у кістку птиці. Рослина почала так швидко рости, що потрібно було шукати інше місце. Він посадив її у кістку лева, а потім віслюка. Тому люди, які п’ють вино, спочатку співають, як птиці, потім стають левами і, нарешті, перетворюються в віслюків. У Книзі Буття є вислів: «Виноград – дерево життя». Перші згадки про вирощування винограду на території України належать до періоду VII-IV ст. до н.е. Виноградарство і виноробство розвивалося навколо стародавніх міст Херсонесу, Антикапеї, Тірітаки, Ольвії на території сучасної Миколаївщини. В період Київської Русі згадується (Літопис Никона 1151 р.) «Берендеї і чорні клобуці волості познаша і винограда посікоша». У літературних джерелах VІ століття розповідається про успішну культуру винограду в монастирських садах Києва. У 1735 році нові виноградники були закладені в Києві на схилах Дніпра, а в 1758 році – поряд з Кловським палацом, де через кілька років налічувалось близько 30000 кущів.

Одним з перспективних напрямів у підвищенні конкурентоспроможності й самобутності української виноробної продукції є виявлення унікальних виноградарсько-виноробних зон для виробництва оригінальних і неповторних марок вин. Знаючи агроекологічні фактори конкретної зони, що мають вплив на якість сировини, можна виділяти мікрозони з набором сортів, що забезпечують виробництво унікальних вин. Доцільно цим займатися невеликим господарствам, для яких робота в цьому напрямі може бути досить перспективною. В умовах невеликих площ виноградників можна забезпечити якісний індивідуальний для кожного сорту й регіону необхідний перелік агротехнічних вимог щодо догляду за виноградниками й використовувати технологічні особливості переробки винограду. Так можна в перспективі виділити й сформувати особливості кожної місцевості для виробництва унікальних виноматеріалів, що дуже цінується споживачами й знавцями вин усього світу. В Україні виробляють незначну кількість унікальних високоякісних вин, які мають географічну назву й одержали світове значення: Мускат білий Червоного каменю, Троянда Закарпаття. Надання їм статусу вин контрольованих найменувань буде сприяти більш раціональному використанню сировинних ресурсів виноградарсько-виробничої галузі й дасть можливість підвищити рейтинг українських вин. Для рішення цієї проблеми необхідно нарощувати число фермерських господарств виноградарського-виноробного напряму, підняти їхній професійний рівень. Для цього необхідна відповідна нормативна база й програма розвитку галузі