вине реджион апулииа

В целом немцы-колонисты, в первую очередь саксонцы, значительно поспособствовали развитию виноградарства и виноделия в Украине. Такие известные центры виноделия как Берегово (Берегсас), Залещики, Каменец-Подольский имели целые немецкие кварталы. В частности в Каменец-Подольский в начале 19 века было переселено 42 семьи саксонских немцев, для развития виноградарства в регионе. Что уж говорить о Галиции, которую немцы начали колонизировать еще с 1773 года. Во Львове и его окрестностях производили вино не только из иностранных сортов винограда. Следует отдать почести и коренным (автохтонным) сортам винограда, которые были традиционными для этого региона. Так, сорт винограда Дублянский (производное от названия города Дубляны) является местным сортом vitis vinifera. И вполне возможно, вино из него пили еще короли Руси. Более того, вина из этого сорта винограда приобретают все большую популярность и занимают призовые места на тематических конкурсах.

The area of Ukrainian vineyards is 4,000 times larger than that of Sweden and only 7 times smaller than that of France. Vikings have 30 hectares, so yes 30 hectares. We have about 120,000 hectares. Let's pay attention at least to the name of the town of Vinniki or the neighboring town of the German colony of Weinbergen (Wine Mountains), which already hints at a certain historical and cultural tradition of growing grapes in these regions.

В античній міфології покровителем виноградарства і виноробства був бог Діоніс. Одного разу він знайшов маленьку виноградну лозу і помістив її у кістку птиці. Рослина почала так швидко рости, що потрібно було шукати інше місце. Він посадив її у кістку лева, а потім віслюка. Тому люди, які п’ють вино, спочатку співають, як птиці, потім стають левами і, нарешті, перетворюються в віслюків. У Книзі Буття є вислів: «Виноград – дерево життя». Перші згадки про вирощування винограду на території України належать до періоду VII-IV ст. до н.е. Виноградарство і виноробство розвивалося навколо стародавніх міст Херсонесу, Антикапеї, Тірітаки, Ольвії на території сучасної Миколаївщини. В період Київської Русі згадується (Літопис Никона 1151 р.) «Берендеї і чорні клобуці волості познаша і винограда посікоша». У літературних джерелах VІ століття розповідається про успішну культуру винограду в монастирських садах Києва. У 1735 році нові виноградники були закладені в Києві на схилах Дніпра, а в 1758 році – поряд з Кловським палацом, де через кілька років налічувалось близько 30000 кущів.