вине сагар полусугое реджион кот де джаскон

В середні віки в міру похолодання клімату в північній частині Європи почали широко практикувати мацерацию, щоб зробити досить субтильні та слабоалкогольні місцеві вина більш тільними, м’ясистим і живучими. Так з’явилися червоні вина в сучасному сенсі слова. Але ще довгий час вони не могли зрівнятися за популярністю з Клерет – винами світло-рубінового або ніжно-червоного кольору з відносно низьким вмістом алкоголю, які були більш звичні жителям на північ від Луари. Сьогодні Клерет майже не знайти. Графство Суррей (Південна Англія). Костюмована вистава з часів Генріха VIII, що розповідає про історію місцевого виноробства. Зрозуміло, з подальшою дегустацією білих і червоних вин місцевого виробництва. Фото: Toby Melville / Reuters На жаль, ми ніколи не дізнаємося, яким саме був смак доіндустріальних вин. Деякий та дуже приблизне уявлення про це нам можуть дати вина, які робляться зараз переважно в Грузії так званим кахетинським способом – в глиняних глечиках-квеврі, закопаних у землю. Вони виходять досить потужними і таніну з грубуватими ароматами і шорсткою текстурою. Одним словом, на любителя. І все ж вони відрізняються від стародавніх вин хоча б тому, що сьогодні винороби приділяють багато уваги якості врожаю, по-іншому працюють з лозою, використовують інші клони винограду і, найголовніше, інші раси дріжджів. Відомо, що південні вина були міцнішими, ніж північні. Тому в Греції і Римі їх розбавляли водою. Споживання чистого вина заборонялося, але вважалося моветоном, оскільки явно передбачало єдину мету – сп’яніння.

Як відомо до столу Короля Лева Даниловича вже подавали вино, яке було зроблене з винограду, що ріс навколо Львова. Дружиною його була угорська принцеса Констанція, тому можемо припустити, що вона долучилась до культури виноробства в околицях Львова. З плином часу Львів зростав як культурний та політичний центр, а з ним і його виноградники. Так виноградники росли на схилах Високого Замку, на Личакові, Кульпаркові і перш за все у Винниках. У 1785 році біля Винників була закладені німецька колонія Вайнберґен, що в перекладі означає Винні гори. Німці-колоністи, осівши біля Львова почали займатись виноградарством. Першочергово вирощували сорт винограду – Рислінг Рейнський, привезений ними ж з їхньої батьківщини.

У сухому вині, в якому при дегустації не відчувається солодкість, знаходиться не менше 2 г / л, тоді як в солодкому більше 40г / л. Крім того, при спиртовому бродінні утворюється гліцерин, який також створює відчуття солодощі. Поліфеноли. Поліфеноли, що містяться в шкірці і кісточках винограду, грають найважливішу роль у формуванні характеру вин, особливо в червоних. Це можуть бути фарбувальні пігменти, наприклад, антоціани, що додають червоний відтінок, або флавоніди – жовтий; таніни, які структурують вино і залишають у роті більш-менш в’язкі відчуття, як дуже міцний чай або хурма. Аромат. Смак і аромат – ось, що нас цікавить у вині в першу чергу. Ароматичні складові – це складні ефіри, ацетальдегід і терпени – більш-менш леткі (здатні випаровуватися), щоб долетіти до носа. Розчинений газ. Присутній у вині вуглекислий газ, який ми помічаємо тільки після 600мг / л, надає вину свіжість. Діоксид сірки (він же просто сірка) додають при виробництві вина для його стабілізації. Мінерали. До складу вина входять мінеральні солі (сульфати, фосфати, хлориди), мінерали (калій і кальцій) і вітаміни (особливо вітамін P). Погреби Скоруса і ритуали Це були найбільш знамениті льоху античних часів. Тут містилося понад 300 000 амфор, що були заповнювані відомими тогочасними винами, а їх налічувалося близько 200 видів.