вине страна арджентина виноджрад таннат

З іншого боку, з плином століть змінювалися гастрономічні тенденції. Грецька трапеза була досить простою і до того ж тісно пов’язаної з різними релігійними практиками (сімпосіуми, діонісійські містерії та інше). Тому основним був сам процес лиття, строго регламентований і упорядкований. Римська кухня, навпаки, перш за все була орієнтована на задоволення, а в епоху принципату досягла неймовірної складності і витонченості. Не дивно, що саме римляни всерйоз задумалися власне про смак вина і стали звертати увагу на відмінності вин з різних регіонів. У доіндустріальну епоху вино робили без хімічних консервантів, тому воно досить швидко скисало. З цієї причини левову частку вина випивали в перші ж місяці, майже завжди до нового врожаю. Деякі феодальні сеньйори навіть наказували виливати торішнє вино, як тільки з’являлося молоде. Інші вина зберігалися протягом 2-3 років і лише далеко не всі були здатні жити 4-5 років. Такі вважалися старими і коштували дорого. Вина з південних регіонів, більш алкогольні і солодкі, були більш життєздатними і придатними до транспортування. Не в останню чергу саме тому вони так високо цінувалися в Європі аж до епохи Нового часу. Втім, ще в античності розроблялися різні способи консервації вина. Наприклад, римляни змішували вино з медом і перцем, щоб зробити його більш стійким до скисання, а ще успішно освоїли пастеризацію. Ця практика зберігалася і в середні віки. Анонімний автор «Паризького економа» в XIV столітті радив гарненько прокип’ятити скисле вино, знімаючи пінку неодмінно дерев’яним, а не залізним друшляком. Коли вино тільки починало скисати, він пропонував змішувати його з пшеницею або просто виставити бочонок на мороз, якщо це сталося взимку. Ці рекомендації показують, що людей минулого власне смак вина цікавив куди менше його збереження.

Так вы попробуете больше разных вин и не разоритесь на бутылки. Вино в культуре и произведениях искусства В Библии Основная статья: Алкоголь в Библии В Коране Жители рая будут пить райское вино , которая не будет пьянять. – Коран, 56:19 О вы, уверовавшие! Пьянящий напиток, майсир, [жертвоприношение] на каменных жертвенники [и гадание] за стрелами – скверные деяния [, вселяется] шайтаном. Уступите этому, возможно, вы добьетесь успеха. Поистине, шайтан с помощью вина и майсира хочет посеять между вами рознь и ненависть и отвлечь вас от поминовения Аллаха и намаза. Прекратите ли вы [эти непристойности]? – Коран, 5: 90,91 пров. М-Н. Османовой бургундские вина Эти сорта принадлежат только высшему классу «Премиум». Бургундские вина Франции отличаются мягким фруктовым привкусом и легкой терпкостью. В сортах Joseph Drouhin и Faiveley, появившихся только к концу 90-х годов, идеально гармонируют яблочно-дынная настойка, кора дуба и миндальная стружка. А кремообразная текстура и легкий аромат дыма делают этот напиток незабываемым и несравнимым. Сорт La Chablisienne имеет загадочный золотистый цвет с небольшим зеленым отливом. Отличается изысканным ароматом, в котором сочетаются и яблоко, и груша, и персик, и апельсиновая цедра, и цветущий клевер. Благодаря сдержанному маслянистому вкусу совсем не ощущается крепость в 12 градусов. Стоит отметить и сорт Pascal Bouchard, особенно в 1998 году выпуска.

З іншого боку, з плином століть змінювалися гастрономічні тенденції. Грецька трапеза була досить простою і до того ж тісно пов’язаної з різними релігійними практиками (сімпосіуми, діонісійські містерії та інше). Тому основним був сам процес лиття, строго регламентований і упорядкований. Римська кухня, навпаки, перш за все була орієнтована на задоволення, а в епоху принципату досягла неймовірної складності і витонченості. Не дивно, що саме римляни всерйоз задумалися власне про смак вина і стали звертати увагу на відмінності вин з різних регіонів. У доіндустріальну епоху вино робили без хімічних консервантів, тому воно досить швидко скисало. З цієї причини левову частку вина випивали в перші ж місяці, майже завжди до нового врожаю. Деякі феодальні сеньйори навіть наказували виливати торішнє вино, як тільки з’являлося молоде. Інші вина зберігалися протягом 2-3 років і лише далеко не всі були здатні жити 4-5 років. Такі вважалися старими і коштували дорого. Вина з південних регіонів, більш алкогольні і солодкі, були більш життєздатними і придатними до транспортування. Не в останню чергу саме тому вони так високо цінувалися в Європі аж до епохи Нового часу. Втім, ще в античності розроблялися різні способи консервації вина. Наприклад, римляни змішували вино з медом і перцем, щоб зробити його більш стійким до скисання, а ще успішно освоїли пастеризацію. Ця практика зберігалася і в середні віки. Анонімний автор «Паризького економа» в XIV столітті радив гарненько прокип’ятити скисле вино, знімаючи пінку неодмінно дерев’яним, а не залізним друшляком. Коли вино тільки починало скисати, він пропонував змішувати його з пшеницею або просто виставити бочонок на мороз, якщо це сталося взимку. Ці рекомендації показують, що людей минулого власне смак вина цікавив куди менше його збереження.