вине страна испанииа виноджрад красние сорта виноджрада

Площадь украинских виноградников в 4000 раз больше шведских и всего в 7 раз меньше французских. У викингов гектаров 30, да так 30га. У нас же около 120 000 гектаров. Обратим внимание хотя бы название города Винники или соседней с городком немецкой колонии Вайнберген (Винные горы), что уже намекает нам на определенную историческую и культурную традицию выращивания винограда в этих краях.

Переместившись по Днестру еще южнее в Могилев-Подольский район, можем встретить еще несколько местных сортов винограда. И хотя эти сорта считаются традиционно молдавскими, нет никакого сомнения в том, что они росли по обоим берегам Днестра, а не только на его молдавском правобережье. Украинские винодельческие традиции стары как мир. И хотя эти традиции и технологии пережили множество периодов упадка, как турецкое господство на Подолье и других регионах Украины или Советскую эпоху, когда в середине 80-х были уничтожены уникальные виноградники. Сейчас традиции виноделия возобновляются. Украинское виноделие и виноградарство, не глядя на сложные социальные реалии, шагает семимильными шагами сквозь терны к звездам. Возникают новые винодельни, которые используют новейшие технологии и производят уникальные вина в Украине и восстанавливают давние традиции предков и создают новые.

Вино, якого немає Історія світового виноробства, по крайней мере доведена археологічно, налічує приблизно сім тисяч років. В реальності воно, звичайно, більш давнє, хоча ми можемо тільки здогадуватися наскільки. Важливо інше: протягом тисячоліть люди робили вино більш-менш однаково. Зміни відбувалися повільно і були вкрай незначними. Різкий стрибок стався лише в епоху Нового часу, коли на службу виноробству були поставлені сучасні технології і наука. Завдяки цій обставині останні 200 років ми п’ємо зовсім інші вина. «Лента.ру» з’ясовувала подробиці того, що кануло в Лету. Новітні дослідження говорять про те, що батьківщиною світового виноробства слід вважати Великий Кавказ, а найдавніший з виявлених винних погребів знаходиться на території нинішнього Західного Ірану і датується періодом між 5400 і 5000 роками до н.е. Протягом наступних століть лоза повільно, але вірно поширювалася на захід, а виноград і, відповідно, вино стали найважливішою частиною культури багатьох народів від Каспію до Гібралтару. Цінність лози полягала в тому, що вона досить невибаглива, росла на мізерних грунтах, не вимагала спеціального догляду. При цьому давала багатий цукрами, вітамінами і мікроелементами продукт, який ще й піддавався природної консервації: ягоди можна було висушувати і отримувати солодкий родзинки, а сік – зброджувати і зберігати довгі місяці у вигляді вина. У давнину вино мало велику цінність, як і всі інші продукти консервації: сир, в’ялене м’ясо, оцет, сушена риба, сухофрукти.