вине вино ел кирко фунамбулиста каринена до ел сирко фунамбулиста 750 мл 5087

Ні в одній з гіпотез немає доказів. Особливості тодішнього виробництва З метою зброджування вино (молоде) попадало в льох в досить містких судинах, які були Окур сіркою (процес тривав до півроку, а іноді і більше). Вина солодкі отримували придушенням бродіння, зберіганням згодом в холоді. Частенько вино наполягали на родзинках. Ці напої бродили дуже повільно, тільки через п’ять років гри вина розливалися по амфорам, забезпечувалися ярликами: там вказувалася місцевість виробництва, роки врожаю, наявності добавки, колір. Найбільш довгий час витримувалося найкращих сортів вино. Підвал для бродіння також був обладнаний відповідним чином. коротка відповідь Вино – напій, який отримують при бродінні свіжих ягід винограду або виноградного сусла. Слід зазначити, що в України діє закон, виходячи з якого, вином вважається напій, зроблений виключно з винограду, всі інші добавки будь то цукор, спирт, кислота або щось ще, – автоматично позбавляє напій цього доблесного назви. Винний напій – продукт, в якому крім винного сировини є щось ще, наприклад: цукор, спирт і т.п. Якість такої продукції різний, від хорошого до явного фальсифікату.

Этот процесс можно обрисовать несколькими этапами. Сначала, когда бокал только подносят ко рту, напиток должен прикоснуться только к верхней губе. Только после этого советуют открыть губы и втянуть немного напитка. Но сразу глотать вино считается дурным тоном. Для начала его принято вроде бы «взвешивать» на языке (это позволит раскрыть вкус напитка) и только после этого можно глотать. Пить вино принято из наполненного на 2/3 или 1/3 бокала, который по правилам этикета следует держать за ножку. Чаще бокалы для вина имеют срезанную яйцевидную или тюльпановидную форму и тонкую средней высоты ножку. Кстати, тюльпановидная форма бокалов лучше других позволяет задержать и сконцентрировать винный аромат в сосуде. Игристые вина принято подавать в высоких конусообразных бокалах, известных как шампанские. Эта форма позволяет вину дольше «играть». Белые сорта обычно подают в больших бокалах в форме колокольчика (с широкой верхней частью).

Стародавні греки, як і римляни, завжди віддавали перевагу червоному темному провину. Подавалося воно зазвичай двічі на добу (як мінімум): на вечерю і на сніданок. Пиття даного напою супроводжували ритуали. Спочатку все випивали провина не розбавляючи їх, в честь бога Діоніса, а після проливали кілька крапель на землю, в знак посвяти напою улюблені божеству. Потім подавалися кратери – чаші не дуже великих розмірів, що володіють двома ручками. У даній посуді змішувалося вино і холодна вода з джерела (в різних пропорціях). Розпивання супроводжувалося розмовою, а гості слухали музику з віршами, насолоджуючись поданням танцівниць. За існуючими тоді правилами необхідно було пити за здоров’я всіх присутніх, віддавати подяку божествам (іншим, крім Діоніса), поминати відсутніх на бенкеті. Іноді навіть влаштовувалися і змагання: хто більше вип’є. Пили червону хмільну рідину в основному представники сильної статі. А жінки взагалі вкрай рідко допускалися до столу. Вино – ритуал Вино можна назвати релігійним символом. В античності були навіть спеціальні боги: в Греції Діоніс, а в Римі – Вакха з святами-вакханаліями. Старий Завіт підносить вино як алегорію Божественного милосердя, але іноді викриває пияцтво. В Християнстві це Перше чудо Христа: втілення води в вино на весіллі в Кані Галілейській. Іудаїзм, також як Християнство, коливається між вихвалянням і остереження проти вина. А в Талмуді написано: «Ні радості без вина».